Приказ no 955 моз

20.02.2018 Выкл. Автор admin

Оглавление:

Об утверждении нормативно-правовых актов относительно защиты от заражения ВИЧ-инфекцией при исполнении профессиональных обязанностей

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20 листопада 2013 р. за N 1978/24510

Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків

1) Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, що додаються;

підпункт 2.3 виключити. У зв’язку з цим підпункти 2.4 — 2.6 вважати відповідно підпунктами 2.3 — 2.5;

абзац другий підпункту 2.4 виключити. У зв’язку з цим абзаци третій — восьмий вважати відповідно абзацами другим — сьомим.

3. Внести до Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією , затвердженої Наказом, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 року за N 820/5041, такі зміни:

у пункті 1.2 глави 1 слова та цифру «аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях (додаток 1)» виключити;

главу 3 виключити.

У зв’язку з цим главу 4 вважати главою 3;

в абзаці першому пункту 3.1 глави 3 слово та цифру «додаток 2» замінити словом «додаток»;

додаток 1 виключити.

У зв’язку з цим додаток 2 вважати додатком.

4. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги (М. Хобзей) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Державної служби України з
питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та інших соціально
небезпечних захворювань

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Перший заступник Голови
Спільного представницького
органу сторони роботодавців
на національному рівні

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
05.11.2013 N 955

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 листопада 2013 р. за N 1978/24510

Перелік та нормативи
застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами

1. Ці Перелік та нормативи є обов’язковими для закладів охорони здоров’я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.

2. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію і білизни, прибирання приміщень тощо медичні працівники та інший персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

Кількість цих засобів визначається, виходячи з добової норми на одного працівника, у кількості не меншій ніж: хірургічний халат — 1, гумові (латексні/неопренові) рукавички — з розрахунку 1 пара на 3 години роботи, маски — 6, шапочка — 1, непромокальний фартух — 1, нарукавники — 2, окуляри — 1, захисний екран — 1.

У спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, повинно бути не менше ніж один набір одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу): для хірургії, для гінекології, для отоларингології, для взяття крові.

Для консультантів і чергової зміни медичних працівників додатково видається половина зазначеної в абзацах другому, третьому цього пункту кількості засобів індивідуального захисту та наборів інструментарію.

3. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов’язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними.

4. Усі маніпуляції з кров’ю і сироватками ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД у лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів, електровідсмоктувачів.

Директор Департаменту
реформ та розвитку
медичної допомоги

Приказ №955 от 05.11.2013

Законодательство. Форум среднего медицинского персонала Украины

Законодательство ⇒ Приказ №955 от 05.11.2013

Сообщение Glukoza » 07 дек 2013, 21:00

Сообщение lera » 09 дек 2013, 18:31

Сообщение Лидия » 10 янв 2014, 21:41

Про затвердження нормативно- правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 листопада 2013 р.
за № 1978/24510

Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків

1) Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, що додаються;

2. У пункті 2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 року № 120 «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 року за № 819/5040 (далі — Наказ):

підпункт 2.3 виключити. У зв’язку з цим підпункти 2.4 — 2.6 вважати відповідно підпунктами 2.3 — 2.5;

абзац другий підпункту 2.4 пункту 2 виключити. У зв’язку з цим абзаци третій — восьмий вважати відповідно абзацами другим — сьомим.

3. Внести до Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, затвердженої Наказом, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 року за № 820/5041, такі зміни:

у пункті 1.2 глави 1 слова та цифру «аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях (додаток 1)» виключити;

главу 3 виключити.

У зв’язку з цим главу 4 вважати главою 3;

в абзаці першому пункту 3.1 глави 3 слово та цифру «додаток 2» замінити словом «додаток»;

додаток 1 виключити.

У зв’язку з цим додаток 2 вважати додатком.

4. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги (М. Хобзей) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Державної служби України
з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та інших соціально небезпечних захворювань

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських об’єднань
профспілок на національному рівні

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
05.11.2013 № 955

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 листопада 2013 р.
за № 1978/24510

ПЕРЕЛІК ТА НОРМАТИВИ
застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами

1. Ці Перелік та нормативи є обов’язковими для закладів охорони здоров’я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.

2. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію і білизни, прибирання приміщень тощо медичні працівники та інший персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

Кількість цих засобів визначається, виходячи з добової норми на одного працівника, у кількості не меншій ніж: хірургічний халат — 1, гумові (латексні/неопренові) рукавички — з розрахунку 1 пара на 3 години роботи, маски — 6, шапочка — 1, непромокальний фартух — 1, нарукавники — 2, окуляри — 1, захисний екран — 1.

Другие публикации:  Пенсия 2018 таблица

У спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, повинно бути не менше ніж один набір одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу): для хірургії, для гінекології, для отоларингології, для взяття крові.

Для консультантів і чергової зміни медичних працівників додатково видається половина зазначеної в абзацах другому, третьому цього пункту кількості засобів індивідуального захисту та наборів інструментарію.

3. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов’язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними.

4. Усі маніпуляції з кров’ю і сироватками ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД у лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів, електровідсмоктувачів.

Директор Департаменту
реформ та розвитку
медичної допомоги

Приказ no 955 моз

Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків

Відповідно до статті 20 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», з метою захисту працівників від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків

1)Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічнимиматеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, що додаються;

2)Типову інструкцію щодо порядку використання засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічнимиматеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, що додається;

3)Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків, що додається.

2. У пункті 2наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 року № 120 «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 року за № 819/5040 (далі – Наказ):

підпункт 2.3 виключити. У зв’язку з цим підпункти 2.4 – 2.6 вважати відповідно підпунктами 2.3 – 2.5;

абзац другийпідпункту 2.4пункту 2 виключити. У зв’язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами другим – сьомим.

3. Внести до Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, затвердженої Наказом, зареєстрованоїв Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 року за № 820/5041, такі зміни:

у пункті 1.2 глави 1 словата цифру «аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях (додаток 1)» виключити;

главу 3 виключити.

У зв’язку з цим главу4 вважати главою3;

в абзаці першому пункту 3.1 глави 3 слово та цифру «додаток 2» замінити словом «додаток»;

додаток 1 виключити.

У зв’язку з цим додаток 2 вважати додатком.

4. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги(М. Хобзей)в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Постанова КМУ від 17.10.2008 р. № 955

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 жовтня 2008 р. № 955
Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення

ПРО ЗАХОДИ ЩОДО СТАБІЛІЗАЦІЇ ЦІН НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ І МЕДИЧНІ ВИРОБИ

Дію постанови відновлено у зв’язку з винесенням Конституційним Судом України Ухвали від 11 лютого 2009 року № 4-у/2009 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності)постанов Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і медичних виробів виробів медичного призначення », «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів», «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 і від 17 жовтня 2008 р. № 955»Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333, від 3 червня 2009 р. № 589, від 13 січня 2010 року № 28, від 8 серпня 2011 р. № 932

Додатково див. конституційне подання Президента України від 3 грудня 2008 р., лист-роз’яснення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 23 березня 2009 р., лист Міністерства юстиції України від 30 березня 2009 р. № 3775-0-26-09-34

(Установити, що з 1 січня 2015 p. граничні постачальницько-збутові та граничні торговельні (роздрібні) надбавки на препарати інсуліну встановлюються згідно з цією Постановою на підставі Постанови КМУ № 73 від 05.03.2014)

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України постановляє :

на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. № 400, граничні постачальницько-збутові надбавки (націнки) не вище ніж 15 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок та граничні торговельні (роздрібні) надбавки (націнки) не вище ніж 35 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок — сумарний розмір зазначених надбавок (націнок) не повинен перевищувати 50 відсотків — , крім лікарських засобів і виробів медичного призначення за переліком, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 3 грудня 2001 р. № 480/294, на які встановлюються граничні постачальницько-збутові надбавки (націнки) не вище ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок та граничні торговельні (роздрібні) надбавки (націнки) не вище ніж 15 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) — сумарний розмір зазначених надбавок (націнок) не повинен перевищувати 25 відсотків — з урахуванням знижок;

на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що придбаваються державними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти, граничні торговельні та/або постачальницько-збутові надбавки (націнки) не вище ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок.

Взяти до відома, що граничний розмір установлених надбавок не залежить від кількості здійснених операцій з продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Лікарські засоби і вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, оптово-відпускна ціна яких нижча ніж 12 гривень за одну упаковку, не підлягають державному регулюванню, крім тих, що придбаваються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

1) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 12 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 25 відсотків закупівельної ціни;

1) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів, визначеного Міністерством охорони здоров’я, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 12 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 25 відсотків закупівельної ціни;

= 1) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів, визначеного Міністерством охорони здоров’я, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки виходячи із закупівельної ціни, що не перевищують такі розміри:

2) на лікарські засоби і вироби медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), що придбаваються повністю або частково за бюджетні кошти, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни .

2) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які включені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення та які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни. При цьому розмір оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування, споживчу упаковку лікарського засобу, усі типи, види, марки виробів медичного призначення не повинен перевищувати розмір зареєстрованої у гривнях оптово-відпускної ціни, внесеної до зазначеного реєстру.

Другие публикации:  Образец заполнения меню требования в доу

2) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які включені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення та які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни. При цьому розмір оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування, споживчу упаковку лікарського засобу, усі типи, види, марки виробів медичного призначення не повинен перевищувати розмір зареєстрованої у гривнях оптово-відпускної ціни, внесеної до зазначеного реєстру.

2) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які включені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення та які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків зареєстрованої оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, податку на додану вартість та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни з урахуванням податку на додану вартість.

2) на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) і вироби медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які внесені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, податку на додану вартість та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків до закупівельної ціни з урахуванням податку на додану вартість. При цьому фактичний розмір оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування, споживчу упаковку лікарського засобу, усі типи, види, марки виробів медичного призначення не повинен перевищувати розміру внесеної до зазначеного реєстру оптово-відпускної ціни у гривнях.

Лікарські засоби і вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, оптово-відпускна ціна яких нижча ніж 12 гривень за одну упаковку, не підлягають державному регулюванню, крім тих, що придбаваються за бюджетні кошти за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

1) на лікарські засоби і вироби медичного призначення , включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) та обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів для аптечних закладів та фельдшерсько-акушерських пунктів (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів , визначеного Міністерством охорони здоров’я, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 25 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;

2) на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) і вироби медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які внесені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків. При цьому фактичний розмір оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування, споживчу упаковку лікарського засобу, усі типи, види, марки виробів медичного призначення не повинен перевищувати розміру внесеної до зазначеного реєстру оптово-відпускної ціни у гривні.

2) на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), оптово-відпускні ціни на які внесені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби, і медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються для лікарських засобів до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів і для медичних виробів до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків. При цьому фактичний розмір оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування, споживчу упаковку лікарського засобу не повинен перевищувати розміру внесеної до зазначеного реєстру оптово-відпускної ціни у гривні.

3) на лікарські засоби, включені до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, зазначеного в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3103), під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Погодитися з пропозицією Міністерства охорони здоров’я та Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів щодо передачі до сфери управління зазначеної Інспекції державних підприємств згідно з додатком.

4. Міністерству охорони здоров’я подати у двотижневий строк пропозиції про внесення до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 р. № 376, зміни, в яких, зокрема, передбачити, що:

  • експертиза реєстраційних матеріалів лікарських засобів проводиться в порядку, який встановлюється Міністерством;
  • копії матеріалів щодо методів контролю якості лікарського засобу передаються Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів.

5. Міністерству економіки разом з Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів розробити механізм контролю за дотриманням суб’єктами господарювання встановлених цією постановою надбавок (націнок), передбачивши, зокрема, запровадження декларування виробником або імпортером оптової ціни (митної вартості) лікарських засобів і виробів медичного призначення, що включені до переліків, зазначених у пункті 1 цієї постанови, та затвердити форму декларації.

5. Мінекономіки разом з МОЗ, іншими заінтересованими органами виконавчої влади подати пропозиції щодо формування та ведення державного реєстру цін лікарських засобів і виробів медичного призначення як єдиної інформаційної бази даних.

6. Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів:

забезпечити створення та ведення з 1 січня 2009 р. державного реєстру цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення як єдиної інформаційної бази даних, що формується за повідомним принципом на підставі зазначеної у пункті 5 цієї постанови копії декларації;

затвердити порядок ведення зазначеного реєстру;

разом з Державною митною службою вжити заходів для здійснення контролю за правильністю визначення країн походження та митної вартості лікарських засобів і медичних виробів виробів медичного призначення , що ввозяться на митну територію України.

7. Державній інспекції з контролю за цінами під час здійснення контролю за додержанням державної дисципліни цін вжити передбачених законодавством заходів для приведення суб’єктами господарювання цін у відповідність з цією постановою.

8. Державній митній службі подавати щомісяця до 20 числа наступного періоду Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів та Державній інспекції з контролю за цінами інформацію про ввезені лікарські засоби і медичних виробів вироби медичного призначення за формою, погодженою з Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів.

9. Пункт 2 змін до постанов Кабінету Міністрів України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955, набирає чинності з 1 лютого 2009 року .

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2008 р. № 955

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» абзац шостий пункту 12 виключити.

2. У пункті 25 графи «Орган ліцензування» переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 слова «Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення» замінити словами «Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів».

Другие публикации:  Пенсия инвалидам 1 группы в 2018 в москве

3. У пункті 5 Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах та установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 106 слова «Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення» замінити словами «Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів».

4. В абзацах шостому пункту 6 і п’ятому пункту 33 Порядку здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 58 слова «Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення» замінити словами «Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів».

5. В абзаці третьому пункту 2 розділу 2 Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004 — 2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2003 р. № 1162, слова «МОЗ, зокрема Державна служба лікарських засобів і медичних виробів виробів медичного призначення , що належить до сфери його управління» замінити словами «Держлікінспекція».

6. У Положенні про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів»:

1) в абзаці третьому пункту 1 слова «у сфері ліцензування» замінити словами «у сфері ліцензування, виробництва»;

у підпункті 8 слово «реалізацію» замінити словом «торгівлю»;

підпункт 14 викласти в такій редакції:

«14) здійснює державний контроль якості лікарських засобів та виробів медичного призначення, які закуповуються за бюджетні кошти;»;

доповнити пункт підпунктами такого змісту:

«36-1) проводить відповідно до законодавства роботу із сертифікації і атестації оптової та роздрібної торгівлі, виробництва лікарських засобів і медичної продукції;

36-2) установлює загальні вимоги до матеріально-технічної бази підприємств, що виготовляють медичну продукцію, забезпечує виробничий контроль її якості;»;

3) доповнити пункт 8 після слів «лікарських засобів в» словами «Автономній Республіці Крим,».

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2008 р. № 955

Захист від зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язків

Статті за темою

Чимало медичних працівників, а особливо молоде покоління, не дооцінюють значення заходів захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків. А це, на жаль, лише збільшує негативні наслідки.

Задля протидії поширенню ВІЛ-інфекції серед медичних працівників внаслідок виконання ними посадових обов’язків Всесвітня організація охорони здоров’я розробила відповідні рекомендації щодо провілактики зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язків. З огляду на це, Наказ № 955, яким врегульовано питання протидії поширення ВІЛ-інфекції, ще кілька років тому вніс нормативні зміни до документів з питань ВІЛ/СНІД.

Читайте: «Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників»

Результати анкетування серед молодших спеціалістів з медичною освітою показують, що чимало з них навіть не знають про існування цього наказу. Тому нагадаємо, що цим документом затверджено:

  • Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами;
  • Типову інструкцію щодо порядку використання засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами;
  • Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків.

Читайте: «Внутрішньолікарняні інфекції: катетер-асоційовані зараження кровотоку»

З появою Наказу № 955 не тільки доповнено основні положення, а й внесені істотні зміни до затверджених раніше наказів та інструкцій з профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці.

Зміни в Наказі № 120: аптечка на робочому місці і не тільки

Так, цей документ містить нові вимоги щодо наявності аптечки на робочому місці для надання термінової медичної допомоги при ризику інфікування ВІЛ.

Відповідно до Наказу № 955 з Наказу № 120 вилучено кілька важливих положень. По-перше, підпункт 2.3, що передбачав: «Визначити лікувально-профілактичні заклади для надання планової спеціалізованої медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. В одному з них створити невичерпний запас антиретровірусних препаратів для проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції медпрацівникам з розрахунку на 5 осіб».

Це пов’язано з тим, що на сьогодні допомога особам з ВІЛ-інфекцією надається у всіх лікувально-профілактичних закладах, тому доступ до препаратів для постконтактної профілактики також має бути повсюдний і цілодобовий.

Читайте: «Диспансерний нагляд — організація роботи лікаря»

Також вилучено другий абзац підпункту 2.4 Наказу № 120. Він установлював: «Забезпечити усі лікувально-профілактичні заклади аптечками для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу, склад яких затверджено Інструкцією з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією цього наказу».

Ця зміна в Наказі № 120 пов’язана з новими правилами надання першої допомоги при аварійній ситуації, затвердженими Наказом № 955. Тож тепер потреби в таких аптечках немає.

По-друге, відповідно до Наказу № 955 внесено зміни до Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, затвердженої Наказом № 120. Власне, у її пункті 1.2 повністю видалений додаток 1, який затверджував склад аптечки для проведення екстреної профілактики (раніше вона мала містити альбуцид, спирт, перекис водню тощо). Також видалено третій абзац («Профілактика при пораненнях, контактах з кров’ю, біологічними рідинами та біо-матеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта»), який описував правила надання першої допомоги і самодопомоги у випадку контакту з біоматеріалом, що може містити вірус.

По-третє, змінився алгоритм дій медичного персоналу при роботі з кров’ю, біологічними матеріалами чи забрудненим ними інструментарієм. Нині його регламентує Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків, в якому узагальнено інформацію попередніх нормативних документів з цього питання та додано кілька нововведень.

Читайте: «Особливості заповнення форми рецептурного бланка»

Вимоги Порядку проведення екстреної постконтактної профілактики

Варто звернути увагу медичного персоналу, який контактує з біологічними рідинами пацієнта чи забрудненим ними інструментарієм, на правила оброблення рук, очей, слизової оболонки при потраплянні біоматеріалу. Не рекомендується використовувати спиртові розчини, йод, перекис водню, а також альбуцид, імовірно, тому що ці засоби сушать шкіру та слизові оболонки, тож додатково травмують їх. Через це збільшуються шанси потрапляння вірусу у кров медичного працівника.

Відповідно до Порядку проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції при виконанні професійних обов’язків працівниками за відсутності даних щодо ВІЛ-статусу особи, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, і за наявності ризику інфікування ВІЛ постконтактна профілактика проводиться невідкладно.

Якщо така особа відома та з нею можна зв’язатися, вона має надати інформовану згоду на використання результатів тестування на ВІЛ для подальшого розв’язання питання щодо призначення медикаментозної постконтактної профілактики медичному працівнику.

Читайте: «Форма 086/о медичної документації: вимоги до заповнення»

Відповідно до Наказу № 955 особу, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, обстежують також на наявність інфекцій, зумовлених вірусами гепатитів C і B (проводять дослідження на наявність загальних антитіл до вірусу гепатитів C і B та поверхневого антигену вірусу гепатиту B).

Варто пам’ятати, що очікування результатів тестування на ВІЛ особи, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, не має затягувати у часі початок медикаментозної постконтактної профілактики медичного працівника.

За результатами лабораторних досліджень лікарем-інфекціоністом призначається медикаментозна постконтактна профілактика та проводиться моніторинг побічних реакцій на лікарські засоби.

Читайте: Організовуємо діяльність кабінету «Довіра»

У розділі 5 «Клінічне спостереження за особою, яка мала випадок контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ при виконанні професійних обов’язків та отримує МПКП» глави ІІ Порядку є пункт, який стосується пацієнтів з ко-інфекцією гепатиту С/ВІЛ.

У ньому зазначено: у разі встановлення, що працівник, який мав випадок контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ при виконанні професійних обов’язків, інфікувався гепатитом C від особи, з кров’ю або біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, та мав ко-інфекцію вірусу гепатиту C/ВІЛ, спостереження рекомендується продовжити до 12 місяців для виключення ко-інфікування ВІЛ. Це пов’язано з тим, що ризик інфікування гепатитом С через кров вище ризику інфікування ВІЛ, а на тлі ко-інфікування вироблення антитіл до ВІЛ може затримуватися до 12 місяців.

Пам’ятайте: з кров’ю передається не тільки ВІЛ-інфекція, а також гепатити В і С, бруцельоз, сифіліс. Тому до будь-якого випадкового контакту з біологічними матеріалами пацієнта варто ставитися серйозно і вживати всіх необхідних запобіжних заходів.